Навигация по сайту

Популярные статьи

Облако меток

Главная Новости

Куди Росія перемістила загарбані українські «вишки Бойка» вартістю $800 млн?

Опубликовано: 12.01.2019

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm продовжує стежити за долею українських бурових установок, які загарбали російські військові у Чорному морі. Нагадуємо, що у вересні 2015 року спільнота InformNapalm уже писала про рейдерські дії Росії –  факт незаконного збройного загарбання двох бурових, відомих як «вишки Бойка» . Було зафіксовано, що в загарбанні брали участь військовослужбовці 104-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії ПДВ РФ. Через п’ять місяців після публікації статті нам вдалося уточнити деякі деталі, пов’язані з переміщенням бурових установок, а також вдалося встановити російський підрозділ, який зараз охороняє ці об’єкти.  

За інформацією Державної прикордонної служби від 15 грудня 2015 року, силами угруповання кораблів та катерів Морської охорони з використанням радіолокаційних та інших засобів спостереження було проведено моніторинг надводної ситуації в територіальному морі й виключній (морській) економічній зоні України. «В результаті проведених заходів виявлено та задокументовано, що дві самопідіймальні бурові установки (СПБУ) «Петро Годованець» та «Україна», які у 2014 році були незаконно захоплені Російською Федерацією під час анексії Криму, переміщені із зони Одеського газового родовища ближче до півострова Крим (місце знаходження уточнюється). В свою чергу на місці, де раніше розташовувалися дані СПБУ, Російська Федерація встановлює переміщену від АРК нафтовидобувну платформу «Таврида» ( координати: Ш-45º12′, Д-30º59′ ), яка також незаконно була захоплена минулого року”, – йдеться у заяві  прикордонного відомства.

На мапі можна побачити вказані координати і відстань до берегової лінії Одеської області (100 км) та Криму (120 км). Одеське родовище розташоване на шельфі за 150 км на захід від Криму і на 130 км на південь від Одеси. За оцінками, запаси родовища становлять 22 млрд кубометрів газу.

Приналежність газового родовища до економічної зони України підтверджується й нормами міжнародного права . Відповідно до міжнародного права, економічна зона – район, розташований за межами територіального моря й прилеглий до нього, підпадає під дію особливого правового режиму. Його ширина не може перевищувати 200 морських миль (370,4 км), відрахованих від берегових ліній. На мапі нездійсненого турецького потоку бачимо розподіл економічних зон.

“Чорноморнафтогаз” підтвердив, що дві нові СПБУ переміщені з Одеського шельфового родовища.  Російські ЗМІ повідомили , що операцію «провели в найкоротший термін за вказівкою голови республіки Сергія Аксьонова», причина – «складна міжнародна обстановка і ризик втрати життєво важливих активів». Бурові йшли під конвоєм катерів ФСБ і ракетного катера Чорноморського флоту.

Що можемо сказати на цей момент?

Вишки «Петро Годованець»  та  «Україна»  продовжують охороняти військові ЗС РФ, вони навіть  Новий рік  зустріли в морі. Про це свідчить інформація й фотоматеріал із профілів соцмереж низки військовослужбовців:

Деякі подробиці про бурові розкрилися завдяки профілю військовослужбовця 25-го окремого полку спеціального призначення ГРУ Олександра Алімова  (посилання на архів профілю , фотоальбом , контакти )

15 грудня 2015 року, в день так званої операції з переміщення СПБУ, Олександр Алімов також був на одній із вишок, про що свідчать його фото . По периметру ведеться візуальне спостереження за акваторією.  

 

Про Алімова можемо сказати, що з червня 2013 до червня 2014 він служив у  РВСП (ракетні війська стратегічного призначення) у Знаменську . У грудні 2014 року підписав контракт на службу в дислокованому в Ставрополі 25-му полку спецпризначення ГРУ.

Восени 2015 року Олександра Алімова відрядили у Крим . Приналежність Алімова до 25-го полку СпП ГРУ встановили й довели, вивчаючи його контакти.

Напарником Алімова cтав товариш по службі зі Ставрополя. Він ховається під псевдонімом  Ратибор Сілич , його коло круг друзів також підтверджує їхню приналежність до 25-го полку СпП ГРУ (посилання на архів  профілю , фотоальбом , контакти )

Також встановлено, що разом зі спецпризначенцями ГРУ вишки охороняв підрозділ 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ. Цю інформацію підтверджують фотографії зі сторінки морського піхотинця Данила Моргунова (архів сторінки ,  альбому  та  контактів )

Цікаво, що Міноборони РФ дозволяє морським піхотинцям носити нестатутну форму “мультикам” без шевронів та знаків розрізнення – це дуже по-російському і дуже по-піратському.

За фактом злочинного загарбання українських державних вишок головне слідче управління Генеральної прокуратури України проводить досудове розслідування в рамках кримінальної справи № 12014000000000164 від 01.04.2014. Внаслідок клопотання старшого слідчого  рішенням суду від 23 грудня 2015  було накладено арешт  на самопідіймальні плавучі бурові установки, а саме: самопідіймальну плавучу бурову установку В312 – «Петро Годованець» (побудовану у 2010 році)  та  В319 – «Україна» (побудовану у 2012 році).

Це рішення суду прикметне тим, що ніхто не знає, де перебувають вказані вишки, слідчі органи посилаються тільки на повідомлення ЗМІ про переміщення. Незабаром мине місяць з часу останнього повідомлення Державної прикордонної служби про з’ясування місця розташування СПБУ, але інформації про точні координати досі немає.

З виписок рішення суду можна дізнатися про вартість цих активів і суму збитків через завищення договірної ціни купівлі. Службові особи НАК «Нафтогаз України» 18.03.2011 р. уклали договір з ПАТ «ДА «Чорноморнафтогаз» про надання безвідсоткової позики на суму 3 млрд 203 млн грн на купівлю першої СПБУ. В рамках аналогічного договору від 03.11.2011 р. та додаткової угоди до нього було надано другу безвідсоткову позику на суму 3 млрд 880 млн грн на купівлю другої СПБУ. Після схеми перепродажів кінцева вартість придбання вишок склала 400 млн 344 тис. доларів США та 399 млн 800 тис. доларів США відповідно. На той момент збитки від завищення ціни купівлі склали понад 400 млн доларів США.

То чому ж тільки тепер наклали арешт на такі дорогі об’єкти, якщо справу порушили ще у квітні 2014 року? Чому в рамках цієї судової справи не вказали точне місце розташування українського майна на момент винесення ухвали суду? Коли буде подано позов на адресу Росії за незаконне збройне рейдерське загарбання державного майна України в Криму й завдання збитків внаслідок використання українських родовищ?

Матеріал до публікації підготовлено на основі власного OSINT-розслідування Міжнародної волонтерської спільноти  InformNapalm .  Автор розслідування – Victory Krm .

(CC BY 4.0) При повному або частковому використанні матеріалу пряме посилання на автора і статтю на сайті InformNapalm.org обов’язкове.

Активне поширення матеріалу в соцмережах вітається!

Переклад  А. В

rss