Навигация по сайту

Популярные статьи

Участковые избирательные комиссии начали подготовку к выборам в Югре
Жителей Югры ожидает самая масштабная с 2013 года избирательная кампания в городских и сельских поселениях, а так же выборы губернатора Тюменской области. Информацию о подготовке к выборам озвучили на

REGIONS.RU — новости Федерации | Изменения в избирательном законодательстве происходят, но в направлении, которое отдаляет нас от демократии


Виды избирательного права, виды источников
Понятие избирательная система характерно, прежде всего, для демократического режима государственного устройства. В различных странах с таким режимом система выборов устроена, имеет различную структуру

Я будущий избиратель
МУНИЦИПАЛЬНЫЙ КОНКУРС СОЧИНЕНИЙ И ЭЛЕКТРОННЫХ ПРЕЗЕНТАЦИЙ ПО ИЗБИРАТЕЛЬНОМУ ПРАВУ СРЕДИ УЧАЩИХСЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ ГОРОДСКОГО ОКРУГА ПОДОЛЬСК Сочинение «Я – будущий избиратель»

Порядок выборов депутатов Государственной Думы
  В соответствии с Конституцией РФ (ст. 95, 96, 97) Государственная Дума состоит из 450 депутатов и избирается сроком на 4 года. Порядок выборов депутатов Государственной Думы устанавливается федеральным

Подсчет голосов
Процесс подсчета голосов избирателей регламентируется Федеральным законом «Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан РФ» (статья 68). За нарушение правил подсчета

Я - Избиратель
Я - ИЗБИРАТЕЛЬ. Чтобы сделать из людей хороших граждан, им следует дать возможность проявлять свои права граждан и исполнять обязанности граждан. С. Смайлс, писатель. Я - будущий

2.8. вскрытие стационарных ящиков для голосования, сортировка избирательных бюллетеней
2.8. Вскрытие стационарных ящиков для голосования, сортировка избирательных бюллетеней Перед вскрытием стационарных ящиков для голосования председатель УИК разъясняет присутствующим при подсчете

Избирательные цензы
Избирательные цензы – это установленные законом условия, которым должен соответствовать гражданин, чтобы обладать избирательным правом. Избирательные цензы есть как для активного, так и для пассивного

Я - Избиратель
Я - ИЗБИРАТЕЛЬ. Чтобы сделать из людей хороших граждан, им следует дать возможность проявлять свои права граждан и исполнять обязанности граждан. С. Смайлс, писатель. Я - будущий

Облако меток

Український Дракула, він же граф Дунін-Барковський

Опубликовано: 14.01.2019

Дія відбувається в місті Чернігові. Опівночі з воріт Успенського собору Єлецького монастиря виїжджає запряжена шестіркою вороних коней карета і їде в родовий палац Дунін-Борковських на Чорній горі.

Граф обходить маєток, дає вказівки слугам (мертвим, природно), зупиняється біля старого колодязя в саду і зникає (між іншим, ця деталь — зникнення біля криниці вказується першій-ліпшій нагоді легенди. Розповідають, що коли колодязь розкопали (десь на початку нашого століття), то знайшли підземний хід. хід цей вивів в маленьку кімнату, в якій стояла труна (порожній), а на столі лежали залишки книги, обтягнутою чорною шкірою).

Це один з варіантів легенди про Василя Касперовича Дуніна-Борковського (1640-1702) Чернігівський вампір Дунін-Борковський , нащадка датських королів, а ще графів Священної Римської імперії, одного з найбагатших магнатів Гетьманської України кінця 17 століття, чернігівського полковника, Генерального обозного Війська Запорозького, улюбленця гетьманів Самойловича і Мазепи. (ВСЕ титули вірні!)

Біографія графа вся в «білих плямах». Невідомо навіть, де він народився і коли. (Ще як відомо — 1640 рік, маєток його батька Каспера Борковка). Будь-яких даних про дитячі та юнацькі роки теж не збереглося. Відомо тільки, що його батько, Каспер-Анджей Дунін-Борковський, шляхтич «герба Лебедя» (родовий герб — білий лебідь в червоному полі щита) (на малюнку праворуч) був полковником і за службу у польського короля Владислава отримав (в 1638 році) в нагороду українське село Бірківка (село тоді вважалося в Чернігівському воєводстві, потім з 1648 — в Чернігівського полку Березнінской сотні, а потім — Сосницького повіту Малоросійської Чернігівської губ. у 1801 р — по ревізії — 308 «чоловічої статі» плательшіков податків).

Існує версія, що сім’ю Каспера (кого саме? У нього було ТРОЄ ДІТЕЙ — старший Іван, в 1702 році ще був живий, Василь, 1640-1702, і Юрій, військовий товариш на 1 669 *), знищили за напад на маєток іншого шляхтича — Коссаковского, і врятуватися вдалося лише Василю (однозначний вигадка). Протягом 20 років про Василя не було чутно ні слуху, ні духу. Ніхто не знає, де він провів ці роки. За однією версією — в європейських університетах, за іншою — в військових походах (цікавиться історією читач сам знає скільки воєн в Європі і в Україні йшло в цей час). Але в цьому випадку — під чужим прізвищем. Тому що як Дунін-Борковський він записується в Військо Запорізьке (Низове на Січі (яке змінювало свої політичні симпатії від про-московських анти-турецьких до анти-московських про-турецьких і навпаки? Або в реєстрове гетьманський, і в яке саме?) Тільки в 1667 р, (відразу ж після Андрусівського перемир’я Росії з Польщею, фактич. розділ України на Лівобережну і Правобережну, кожна зі своїм гетьманом. і чому «тільки»? начебто 27 років не самий розквіт для військової кар’єри? Тим більше ми знаємо що вже через рік він став сотником **). У пам’яті сучасників він залишився як людина дуже освічена (знав 12 мов), хоча знову ж таки незрозуміло, де він ці знання отримував. Говорили, що він займався «характерництва» (це один з варіантів української магії). (БЕЗ коментарів! :). Вдень він взагалі рідко на люди показувався, а все наради проводив або ввечері або вночі. Як і більшість українських магнатів того часу, граф щедро жертвував на церкви. Тільки в Чернігові на його гроші побудовані церкви Вознесіння і Петра і Павла, келії Єлецького монастиря, відреставровані Успенський і Спасо-Преображенський собори. Жертвував він і на церковне начиння і іконостаси. Жертвував навіть за мірками того часу щедро. Але в церкві граф ходив якось не дуже, і плітки про те, що граф взагалі-то не зовсім людина, пішли вже тоді (про кожного успішного і неординарного людини є такі плітки, що ж кримінального в таланті та успішності?). Крім того, він не був одружений, і дітей у нього не було (***). Для України того часу це було абсолютно ненормальне явище (якщо тільки людина не йшла в ченці, або ні хворий). (Згоден, ненормальним явищем була безшлюбність, але дозволю собі просто процитувати В.В.Крівошеію, с.241-242: Василь Касперович був двічі одружений, про першу дружину нічого не відомо, а ось друга дружина — цілком зафіксований в історії персонаж: Марія Степанівна Шуба (? -1704-1719-?), дочка сотника вибельского (1659-1661) а потім священика (!!!) чернігівського (з 1668).

Обставини його смерті теж туманні (принаймні дата відома 7 березня 1702 — нічого туманного). Відомо тільки, що священика не кликали, графа не сповідувати і не причащали. (Думаєте дочка священика, вдова, дозволила б не сповідувати і не відспівати чоловіка ???) Але поховали його в притворі Успенського собору (ще б пак — такі гроші в нього вбухати!), Поставили бронзову плиту з епітафією (попрошу відзначити — щоб христити, що теж не характерно для того часу). (Наголошую в свою чергу наступне — якщо людину ховають всередині церкви — він УЖЕ під покровом ХРЕСТА на її куполі! Просто не потрібен другий хрест якщо могила в церкві! Це аксіома! Навіть Ярослав Мудрий в Софіївському соборі Києва лежить в труні без хреста! Може він теж вампір?)

А ось через півроку в околицях Чернігова почалася серія дивних смертей. Я працювала в Чернігівському історичному архіві, дивилася документи того часу, і матеріали слідства в тому числі (буде час і оказія заїхати в Чернігів — потружусь перевірити ще раз ці слідчі дані. До речі, чому автор не спромоглася знайти матеріали з біографічними даними Василя Касперовича, які знайшли інші исследовате, звідки їх почерпнув в.п.с.?). Проводили його препохабно, треба сказати. Вердикт теж на межі фантастики і казок Гофмана — «йшов, упав, і помер». У такому ось дусі. За рік пропало безвісти 30 осіб і померло «смертю немочной» десь чоловік 20. «Смерть немочная» — це недокрів’я, анемія. Слідчі або просто не хотіли доводити справу до кінця, або їм було начхати, але в українському багатому селі 17 (рубеж18) століття 20 осіб померли від недокрів’я — це нонсенс! (Може автор забула що «дія відбувається» не в селі, а в полковому, (колишньому велико-княжому і майбутньому губернському!) Місті Чернігові ?! Див. Початок легенди! До Чернігова (як і в Київ) з ​​усієї Росії сотнями сьезжаются всякі паломники, жебраки, селяни та інший ослаблений довгими пішохідними прогулянками малокровний люд. і 20 померлих (бомжів або жебраків) в великому місті — ніякий не нонсенс ****). А 30 зниклих куди поділися? На думку слідства «втекли воювати з турками, або в пошуках пригод на свою голову». (Є думка — війна була з турками, а з шведами — Північна війна (1701-1721), а ще повнокровних і міцних козаків-малоросів в ті часи направляли тисячами на будівництво Санкт-Петербурга (фортеці і каналів), ось і ховалися і розбігалися ті, у кого не було жодних відстрочок або пільг від призову).

Коли бідні чернігівці зрозуміли, що від влади толку мало, а життя дорожче, звернулися за допомогою до церковникам. Натовп зібрався, пішли до церкви, розкрили труну. За легендою граф там лежав ну як живий, ніякого тління і видно не було. Знайшовся якийсь розумний і задіяв осиковий кілок. Труну з тілом перенесли з церкви в родовий маєток графа (так розуміємо в селі Бірківка) і поховали на березі Десни. До речі, в ту ж ніч Десна вийшла з берегів, і було пристойне повінь — факт, історично підтверджений. (Ще б уточнити чи не було справа по весні, коли Десна розливається і виходить з берегів регулярно, щороку, прям хоч годинник звіряй).

Необхідне пояснення: на Україні в 17-18 століттях вампіром (упирем) вважали чаклуна-чорнокнижника, тобто людини, який підписав договір з нечистим заради мирських благ. Однією з умов цього договору було харчування людською кров’ю. Цікаво, що такий образ вампіра існував тільки в Центральній і Східній Україні. (Існував в українському фольклорі ще й образ чаклуна-коваля (коваля), в першу чергу чаклуном вважали коваля, а вже потім книжників і зодчих) На Західній Україні і на Волині вампіри вже були зовсім іншими. (Нагадаю, стаття написана для «вампірського», а не генеологіческіх сайту ???? і тим не менше) Це одна з найпоетичніших легенд про східно-слов’янських вампірів 18 століття.

rss