Навигация по сайту

Популярные статьи

REGIONS.RU — новости Федерации | Изменения в избирательном законодательстве происходят, но в направлении, которое отдаляет нас от демократии
Ну во-первых, надо понимать, что власть вносит изменения в избирательное законодательство. И последние большие изменения были внесены осенью прошлого года. Тогда отменили открепительные удостоверения,

Виды избирательного права, виды источников
Понятие избирательная система характерно, прежде всего, для демократического режима государственного устройства. В различных странах с таким режимом система выборов устроена, имеет различную структуру

Порядок выборов депутатов Государственной Думы
  В соответствии с Конституцией РФ (ст. 95, 96, 97) Государственная Дума состоит из 450 депутатов и избирается сроком на 4 года. Порядок выборов депутатов Государственной Думы устанавливается федеральным

Я будущий избиратель
МУНИЦИПАЛЬНЫЙ КОНКУРС СОЧИНЕНИЙ И ЭЛЕКТРОННЫХ ПРЕЗЕНТАЦИЙ ПО ИЗБИРАТЕЛЬНОМУ ПРАВУ СРЕДИ УЧАЩИХСЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ ГОРОДСКОГО ОКРУГА ПОДОЛЬСК Сочинение «Я – будущий избиратель»

Подсчет голосов
Процесс подсчета голосов избирателей регламентируется Федеральным законом «Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан РФ» (статья 68). За нарушение правил подсчета

Я - Избиратель
Я - ИЗБИРАТЕЛЬ. Чтобы сделать из людей хороших граждан, им следует дать возможность проявлять свои права граждан и исполнять обязанности граждан. С. Смайлс, писатель. Я - будущий

2.8. вскрытие стационарных ящиков для голосования, сортировка избирательных бюллетеней
2.8. Вскрытие стационарных ящиков для голосования, сортировка избирательных бюллетеней Перед вскрытием стационарных ящиков для голосования председатель УИК разъясняет присутствующим при подсчете

Избирательные цензы
Избирательные цензы – это установленные законом условия, которым должен соответствовать гражданин, чтобы обладать избирательным правом. Избирательные цензы есть как для активного, так и для пассивного

Я - Избиратель
Я - ИЗБИРАТЕЛЬ. Чтобы сделать из людей хороших граждан, им следует дать возможность проявлять свои права граждан и исполнять обязанности граждан. С. Смайлс, писатель. Я - будущий

 ВЗГЛЯД / «Депутаты должны будут уведомлять власти о своих встречах с избирателями»
Проводимые хаотично уличные встречи депутатов с избирателями могут легко стать поводом для провокаций, подчас даже вопреки желанию самих организаторов. Некоторые депутаты использовали лазейку в законе,

Облако меток

Все про подання та скасування повідомлення про прийняття працівників

Опубликовано: 31.10.2018

видео Все про подання та скасування повідомлення про прийняття працівників

Про визнання недійсним рішення про зміну керівника (директора) юридичної особи

Яку відповідальність буде нести підприємець за неподання повідомлення про прийняття на роботу працівника?



Відповідно до  ст. 265 КЗпП , за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Слід знати, в 2018 році ця сума складає 111690 грн.


Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Чи дійсно фіскальна служба проводить перевірки підприємців?

Так, згідно  розпорядження КМУ від 05.09.2018 р. №649-р , з 5 жовтня органами виконавчої влади проводяться спільні комплексні заходи спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. В яких задіяні: Державна фіскальна служба, Державна служба з питань праці, Пенсійний фонд, Національна поліція, а також органи місцевого самоврядування.


7. Оформлення трудових відносин / Оформление трудовых отношений

Спільні фактичні перевірки проводяться згідно затвердженого плану – графіку.

У який терміни потрібно перераховувати ПДФО у разі, якщо податковий агент нарахував дохід, але не виплатив його?

Нормами ПКУ визначено строки перерахування до бюджету ПДФО з нарахованого (виплаченого) оподатковуваного доходу залежно від форми виплати такого доходу.

Так,  відповідно до  пп. 168.1.5 ПКУ , якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який має бути утриманий з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 к. д., що настають за місяцем нарахування доходу.

Чи можливо виплачувати зарплату один раз на місяць за заявою працівника?

Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати заробітної плати. Водночас роботодавець має право виплачувати заробітну плату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень).

Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність і строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, оскільки згідно зі  ст. 97 КЗпП  роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

Тому навіть за наявності заяви працівника з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к. д., буде порушено.

Якщо працівник з якихось причин відмовляється від отримання авансу, роботодавець все одно має розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум і здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

У випадку коли заробітну плату на підприємстві перераховують на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникові як мінімум двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

Як правильно суб’єкту господарювання оформити трудові відносини з найманим працівником?

Згідно зі  ст. 21 КЗпП , підставою  виникнення трудових відносин є укладання трудового  договору – угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: укласти в письмовій формі трудовий договір; оформити наказ про прийняття на роботу; повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення згідно  постанови КМУ від 17.06.2015 р. №413 ).

Працівник, який має основне місце роботи, оформляється сумісником на інше підприємство. Чи треба в цьому випадку повідомляти орган ДФС?

Так, треба, оскільки із цим працівником укладається трудовий договір. Тільки при заповненні повідомлення в графі 4 «Категорія особи» слід проставити «2 – наймані працівники без трудової книжки». Усі інші графи заповнюються у звичайному порядку.

Чи можна допустити працівника до роботи у день направлення повідомлення ДФС?

Згідно з  ч. 3 ст. 24 КЗпП  працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Відповідно, роботодавець (фізична особа – підприємець або юридична особа) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в  постанові КМУ від 17.06.2015 р. №413 ):

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Від редакції:

Податківці не вказали конкретно, чи є це порушенням. Проте Держпраці  наголошувала : «Щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо подавати повідомлення напередодні дня від дати початку роботи працівника, тобто дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не повинні співпадати». Від себе додамо, що норми  ст. 24 КЗпП  прямо не вказують на заборону подавати повідомлення в день прийняття до моменту початку роботи працівника. Але при перевірках Держпраці може покарати за подання повідомлення в день початку роботи працівника.  

Роботодавцем було видано наказ про прийняття працівника на роботу та подано повідомлення до ДФС. Після цього працівник повідомив, що  на роботу не виходитиме і писати заяву на відкликання заяви про прийняття на роботу відмовився. Які дії роботодавця в такій ситуації?

Ч. 3 ст. 24 КЗпП  визначено, що працiвника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено  постановою №413 .

П. 2  додатка  до зазначеної постанови встановлено реквізити, якi дають можливість подання уточнюючого повідомлення у разі допущення помилки роботодавцем або необхідності внесення змін до повiдомлення про прийняття працівника на роботу (тип «початкове» або «скасовуюче»).

Отже, у разi якщо роботодавцем було подано повiдомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так i не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повiдомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».

При цьому  постановою №413  не визначено особливостей подання скасовуючого повідомлення. Тому його подають тоді, коли в цьому виникла потреба.

Штрафні санкції у розмірі мінімальної заробітної плати за порушення інших вимог трудового законодавства, передбачені  ст. 265 КЗпП , застосовуються у разі неподання чи несвоєчасного подання повідом­лення про прийняття працівника на роботу лише з позначкою «початкове».

Іноді трапляються ситуації, що новоприйнятий працівник не виходить на роботу. Причини цьому можуть бути різні (наприклад, передумав, знайшов інше місце роботи тощо). У цьому разі роботодавцю необхідно видати наказ про скасування наказу про прийняття такого працівника на роботу та подати до ДФС скасовуюче повідомлення.

Зверніть увагу, що наказ про скасування наказу про прийняття працівника на роботу видається на підставі заяви такого працівника або акта про відмову приступити до роботи.

Таким чином, у ситуації, коли працівник відмовляється писати заяву на відкликання заяви про звільнення, роботодавцю необхідно:

скласти акт про відмову приступити до роботи; видати наказ про скасування наказу про прийняття на роботу; подати до ДФС скасовуюче повідом­лення (у графі 2 у рядку «Тип» поставити позначку «скасовуюче»).

У разі якщо працівник з якихось інших причин не вийшов на роботу і не повідомив роботодавця про своє бажання відмовитися від цієї роботи, трудові відносини з ним не припиняються і скасовуюча форма повідомлення не подається.

Які штрафи передбачені для роботодавців, які недотримуються законодавчих норм про працю?

Наголошую, за порушення законодавства про працю, відповідно до  ст. 265 КЗпП , юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (111690 грн.); порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (11169 грн.); недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.); недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.); недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (11169 грн).

Від редакції:

Податківці  навели ще один штраф. Згідно з ст. 265 КЗпП за недопуск до перевірки з питань виявлення неоформлених працівників роботодавцю доведеться сплатити 100 мінзарплат (у 2018 році - 372300 грн).

Источник: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/51210