Главная › Новости

Додаток РІ

Опубликовано: 25.10.2018

Додаток РІ до декларації з податку на прибуток. Задорожний О.

Додаток РІ призначений для відображення податкових різниць, які є механізмом коригування фінрезультату до оподаткування. Податкові різниці дають змогу збільшити або зменшити базу оподаткування податку на прибуток. Розглянемо нюанси їх застосування та відображення у податковій декларації.

Робота з ризиковими підприємствами та додаток РІ

 Зміст статті:

Додаток РІ до декларації з податку на прибуток 2018 та його призначення 

Додаток РІ до декларації з податку на прибуток призначений для відображення податкових різниць при розрахунку об’єкта оподаткування (пп. 134.1.1 ПКУ ). Ці різниці описані в ПКУ: в першу чергу, розділ ІІІ, а також і розділі ІІ (довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне страхування) та в розділі ХХ (різниці по різних операціях перехідного типу). Щодо обов’язковості заповнення цього додатку та розрахунку податкових різниць, то ситуація наступна:

Вебінар |Податкові різниці з ПНП Як розрахувати та відзвітуватися

обов’язково – для платників податку, річний дохід яких за даними бухобліку (без ПДВ та інших непрямих податків) перевищує 20 млн грн (рахується абсолютно всі доходи зі звіту про фінансові результати, як виручка, так і інший операційний дохід, фінансові доходи тощо); добровільно – для платників податку, річний дохід яких за даними бухобліку (без ПДВ та інших непрямих податків) менший 20 млн грн. Це не поширюється на різниці у вигляді податкових збитків минулих років – їх можуть використовувати всі без винятку платники податку незалежно від застосування інших податкових різниць ( пп. 134.1.1 ПКУ ).

Отже, Додаток РІ може подаватися й платниками податку, які не застосовують податкові різниці, наприклад, уже згаданої ситуації наявності від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років (ряд. 3.2.4 Додатка РІ) або інших ситуаціях (про них далі).

Інформація по Додатку РІ заноситься до ряд. 03РІ декларації .  

  

Рішення про незастосування податкових різниць

Новостворені підприємства вказують, чи використовують  податкові різниці при подачі першої декларації з податку на прибуток (для них це буде річна декларація).

Уже діючі підприємства можуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату не більше 1 разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Якщо у такого платника в будь-якому наступному році річний дохід перевищить 20 млн грн, то платник визначає об’єкт оподаткування, починаючи з такого року, шляхом коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці.

Рішення про незастосування податкових різниць зазначається у прикінцевій частині декларації. Для цього ставиться знак “+” і здійснюється запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, наприклад внутрішній наказ по підприємству, його назва, дата та номер.

Якщо ж підприємство отримує послуги від різних неприбуткових організацій, то важливо знати, чи існують якісь обмеження щодо врахування вартості таких послуг при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Податкові різниці, які стосуються всіх платників податку

До податкових різниць, які поширюються на всіх платників податку (дохід більше чи менше 20 млн грн значення не має) належать:

податкові збитки минулих років (ряд. 3.2.4 Додатка РІ, пп. 134.1.1 ПКУ ). Такі збитки можна обліковувати аж до їх повного погашення прибутком без строку давності. Однак, є умова – вони повинні бути задекларованими. Якщо платник податку у минулому періоді збитки не показував, то необхідно спершу виправити помилку, наприклад, за допомогою Додатка ВП до декларації; різниці по договорам довгострокового страхування (ряд. 4.1.5 Додатка РІ, ст. 1231 розд. ІІ ПКУ ). Застосовуються у разі порушення умов договорів довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного страхування (мається на увазі дострокове розірвання договору протягом перших 5 років його дії); різниці за необоротними активами гірничих підприємств (ряд. 4.1.6-4.1.8 Додатка РІ, пп. “з” пп. 138.8.5 ПКУ ), зокрема витрати на спорудження свердловин; сумнівна заборгованість, заходи до стягнення якої були вжиті до 01.01.2015 р. (ряд. 4.1.9-4.1.11; 4.2.6-4.2.8 Додатка РІ, п. 17 підрозд. 4 розділу ХХ ПКУ ).

Податкові різниці розділу ІІІ ПКУ

Ці податкові різниці стосуються тільки тих платників податку, які коригують свій фінрезультат на всі податкові різниці (дохід більше 20 млн грн). Розглянемо їх детальніше.

Під час детального розгляду, а також  заповнення додатка РІ до декларації рядок за рядком , незамінною стане шпаргалка з найпоширенішими та найцікавішими різницями з додатка РІ .

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації та інших операцій з необоротними активами

До цієї групи різниць належать:

Виробничі основні засоби та нематеріальні активи. Суть коригувань щодо амортизації необоротних активів полягає в наступному ( ряд. 1.1.1 та 1.2.1 ПКУ ):

фінрезультат збільшується на суму амортизації основних засобів і нематеріальних активів, яка нарахована відповідно до П(С)БО або МСФЗ; фінрезультат зменшується на суму амортизації основних засобів і нематеріальних активів, яка нарахована за правилами п. 138.3 ПКУ, серед яких зокрема дотримання мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, визначених ПКУ . Також нагадуємо, що малоцінні необоротні матеріальні активи не вважаються для цілей ПКУ основними засобами.

Також коригування проводяться при переоцінці та зміні корисності необоротних активів (ряд. 1.1.1.1, 1.2.1.1 та 1.2.1.2 Додатка РІ);

фінрезультат збільшується на суму уцінки основних засобів і нематеріальних активів та на суму втрат від зменшення їх корисності, які визначені за правилами бухобліку; фінрезультат зменшується на суму дооцінки основних засобів і нематеріальних активів (в межах колишньої уцінки) та на суму вигід від відновлення корисності (в межах раніше визнаних витрат від зменшення їх корисності), які визначені за правилами бухобліку.

Крім того, для цілей податкового обліку первісна вартість переоцінених об’єктів не змінюється, що спричиняє податкові різниці внаслідок відмінності в амортизаційних відрахуваннях за бухгалтерським обліком та вимогами ПКУ (див. вище).

При ліквідації (або продажу чи іншому вибутті основних засобів і нематеріальних активів) також здійснюються коригування в ряд. 1.1.2 та 1.2.2 Додатка РІ ( ст. 138 ПКУ ).

Невиробничі основні засоби та нематеріальні активи. Такі об’єкти непризначені для використання у господарській діяльності платника податку ( пп. 138.3.2 ПКУ ). Достатньо навіть самого факту невикористання їх у господарській діяльності, тобто навіть якщо вони спочатку були призначені для господарської діяльності, а потім перестали такими бути, то для ДФС вони стають невиробничими ( ІПК від 17.10.2017 р. № 2251/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ).

На невиробничі основні засоби амортизація не нараховується, а також не визнаються витрати пов’язані з ремонтом. Все це відображається подібно до виробничих необоротних активів (див. вище), тобто в наступних рядках Додатка РІ:

різниці в нарахування амортизації – у ряд. 1.1.1; різниці, які пов’язані з ремонтом – у ряд. 1.1.4

Приклад. У лютому 2018 р. підприємство нарахувало амортизацію невиробничих основних засобів у сумі 950 грн та здійснило ремонт невиробничого міні-холодильника на суму 1200 грн. Отже, необхідно:

збільшити фінрезультат на суму 950 грн (ряд. 1.1.1 Додатка РІ); збільшити фінрезультат на суму 1200 грн (ряд. 1.1.4 Додатка РІ).

Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів)

До цієї групи різниць належать:

різниці за сумнівними боргами ( п. 139.2  ПКУ ); різниці на забезпечення щодо відшкодування майбутніх витрат (крім забезпечень витрат пов’язаних з оплатою праці) ( п. 139.1 ПКУ ). До таких забезпечень можуть належати, наприклад, забезпечення гарантійних зобов’язань. Такі коригування здійснюються в ряд. 2.1.1 (збільшення) та в ряд. 2.2.1 і 2.2.1.1 (зменшення). 

Щодо забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток , то коригування на нього не поширюється ( п. 139.1 ПКУ ), тому такі витрати для цілей складання декларації визнаються за правилами бухобліку.

Сумнівні борги. Здійснюються наступні коригування фінрезультату:

збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів згідно П(С)БО або МСФЗ ( пп. 139.2.1 ПКУ ); збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. При цьому збільшення відбуваються на суму всієї списаної дебіторської заборгованості, включаючи ПДФ, незалежно від того чи відповідала така заборгованість податковим ознакам безнадійності ( пп. 14.1.11 ПКУ ) чи не відповідала (ІПК від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20) ( пп. 139.2.1 ПКУ ); зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткуванням згідно П(С)БО або МСФЗ ( пп. 139.2.2 ПКУ ); зменшується на суму списання дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створення резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним у пп. 14.1.11 ПКУ для безнадійної заборгованості ( пп. 139.2.2 ПКУ ).

Фінрезультат зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості незалежно від того, чи був створений резерв сумнівних боргів та з урахуванням суми ПДВ (ІПК від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20). Також не впливає період формування резерву сумнівних боргів ( ІПК № 1553/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ).

Різниці, що виникають через штрафи, пені та неустойки

Коригування здійснюється, якщо у звітному періоді були сплачені суми штрафи, пені, неустойки ( пп. 140.5.11 ПКУ ):

Фінрезультат необхідно збільшити на такі сплачені штрафні санкції (ряд. 3.1.11 Додатка РІ).

Інші податкові різниці

Крім вищеописаних існують податкові різниці щодо: