Навигация по сайту

Популярные статьи

REGIONS.RU — новости Федерации | Изменения в избирательном законодательстве происходят, но в направлении, которое отдаляет нас от демократии
Ну во-первых, надо понимать, что власть вносит изменения в избирательное законодательство. И последние большие изменения были внесены осенью прошлого года. Тогда отменили открепительные удостоверения,

Виды избирательного права, виды источников
Понятие избирательная система характерно, прежде всего, для демократического режима государственного устройства. В различных странах с таким режимом система выборов устроена, имеет различную структуру

Порядок выборов депутатов Государственной Думы
  В соответствии с Конституцией РФ (ст. 95, 96, 97) Государственная Дума состоит из 450 депутатов и избирается сроком на 4 года. Порядок выборов депутатов Государственной Думы устанавливается федеральным

Я будущий избиратель
МУНИЦИПАЛЬНЫЙ КОНКУРС СОЧИНЕНИЙ И ЭЛЕКТРОННЫХ ПРЕЗЕНТАЦИЙ ПО ИЗБИРАТЕЛЬНОМУ ПРАВУ СРЕДИ УЧАЩИХСЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ ГОРОДСКОГО ОКРУГА ПОДОЛЬСК Сочинение «Я – будущий избиратель»

Подсчет голосов
Процесс подсчета голосов избирателей регламентируется Федеральным законом «Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан РФ» (статья 68). За нарушение правил подсчета

Я - Избиратель
Я - ИЗБИРАТЕЛЬ. Чтобы сделать из людей хороших граждан, им следует дать возможность проявлять свои права граждан и исполнять обязанности граждан. С. Смайлс, писатель. Я - будущий

2.8. вскрытие стационарных ящиков для голосования, сортировка избирательных бюллетеней
2.8. Вскрытие стационарных ящиков для голосования, сортировка избирательных бюллетеней Перед вскрытием стационарных ящиков для голосования председатель УИК разъясняет присутствующим при подсчете

Избирательные цензы
Избирательные цензы – это установленные законом условия, которым должен соответствовать гражданин, чтобы обладать избирательным правом. Избирательные цензы есть как для активного, так и для пассивного

Я - Избиратель
Я - ИЗБИРАТЕЛЬ. Чтобы сделать из людей хороших граждан, им следует дать возможность проявлять свои права граждан и исполнять обязанности граждан. С. Смайлс, писатель. Я - будущий

 ВЗГЛЯД / «Депутаты должны будут уведомлять власти о своих встречах с избирателями»
Проводимые хаотично уличные встречи депутатов с избирателями могут легко стать поводом для провокаций, подчас даже вопреки желанию самих организаторов. Некоторые депутаты использовали лазейку в законе,

Облако меток

На Радивилівщину прийшла війна. Як це було

Опубликовано: 23.10.2018

видео На Радивилівщину прийшла війна. Як це було

Минають хвилини, походять літа - тріо Прохори в ц. Ковчег м. Київ

Минає 100 років від початку Першої світової війни. Бойові дії прокотилися й по території нинішнього Радивилівського району. Цікаві матеріали про бої Першої світової, що відбу­валися в районі Радивилова (тоді Радзивилова), Крупця, Гаїв-Лев’ятинських, я знай­шов у книжці А.Гутора “ Оборона корпуса на широком фронте . Действия 7- го русского корпуса с 3 по 6 сентября 1915 г.” (Мос­ква, 1939).


Будівництво посеред школи

Наприкінці серпня 1915 року армії російського Південо-Західного фронту під натиском переважаючих сил австро-угорців відходили до свого кордону – а він був тоді і в районі Радивилова. Правофлан­гова 8-ма армія відступила на лінію Крупець – Радивилів – Підкамінь, фронт займав довжину близько 120 кіло­метрів. Перед цією армією діяли групи армії ерц-герцога Йосифа Фердінанда (1-а і 4-а армії) і 2-а австро-угорська армія Бем-Єрмолі. Ця 2-а армія своїми голов­ними силами обрушувалася на 7-й російський корпус із 2-х дивізій, що займав ді­лянку від Радивилова до Підберестя, довжиною 35 км.


Надвечір`я - Дитинство

Поряд, за лінією Крупець – Копані – Бережці, знахо­дилася зона контролю 17- го корпусу. Підрозділи 13-ї дивізії, яка входила до 7-го корпусу, розташовувалися так: 50-й Білостоцький піхотний полк , підсилений дивізійною учбовою командою і 2-ма ротами 49- го Брестського полку, – від дороги Баранне – Радивилів до села Суходоли; 52-й Віленський – від Суходолів до висоти 258 (хутір Малий Гай, неподалік Гаїв-Лев’ятинських), 51-й Литовсь­кий до висоти 358; дивізі­йна артилерія – в районі Ра­дивилів – Немирівка і в ра­йоні Прокази (нині частина села Дружба) – Дранча Руська; полки корпусної кінноти (400 чол.) – у Башарівці, сотня Уман­ського полку – при штабі дивізії в Підзамчому, обози – в Перенятині, Стоянівці, Гряді, санітарні установи: перев’язочний загін – у Дранчі Руській, 2 лазарети – в Гряді, загони Червоного Хреста – в Башарівці і Кри­жах (загін графині Шувалової).

Телефонні станції були відкриті на станції Радивилів, у Бучині і Малому Гаю. На вересень 1915 р. у 7-му армійському корпусі налічувалося близько 19000 багнетів, 80 кулеметів (32 австрійських), 112 легких га­рмат і 2 легкі гаубичні бата­реї, саперний батальйон і шість козачих сотень (766 шабель). Командував корпусом престарілий генерал Екк, начальником штабу був генерал Лазерев. Екк усі справи переклав на нього, але й при цьому ніколи не з’являвся на позиціях і в військах, а лише викликав до себе в штаб, у Новий Почаїв, начальників дивізій. Зв’язок зі штабом дивізій і військами підтримувався через офіцерів-делегатів, які перебували у штабі корпусу.

У районі Радивилова була сильно розвинута в глибину позиція перед мос­том на лівому березі Слонівки, а також добре зміц­нений був фронт на за­ході Крупця. Окопи були в повний зріст і пристосовані для стрільби зі сходинки, обнесені дротя­ними загородженнями і забезпечені сховищами від 152-міліметрових бомб. Подекуди козирки з тяж­ких колод прикривали окоп повністю або майже повні­стю. Обстріл позицій айстро-угорців між Радивиловом і Гаями-Лев’ятинськими утруднюва­вся тим, що попереду, в напрямку Бродів, був густий Фільварський ліс. Від Крупця до Немирівки була збудо­вана друга лінія оборони, яка являла собою розташо­вані неподалік одні від одних групи окопів.

Уперше австрійські вій­ська захопили Радивилів 11 серпня 1914 року, в перші дні війни, і господарювали тут два тижні. До речі, зни­щили пам’ятник цареві Оле­ксандру II біля народної школи (до 2012 року – приміщення загальноосвітнього ліцею).

Вдруге вони вступили в місто у вересні 1915 року. Незважаючи на значні сили російських військ, зосереджених тут, австрійці діяли напористо. Ось як, наприклад, про­ходив бій 6 вересня 1915 р. біля Крупця. Близько 10-ї години австро-угорці відкрили сильний артилерійський вогонь по всьому фронту 7-го і 17-го російських армійських кор­пусів, і 18-й корпус енергійно атакував лівий фланг 35-ї дивізії та правий фланг 13-ї, спрямовуючи удар на Кру­пець і на висоту біля Михайлівки. Частини 31-ї авс­трійської дивізії увірвалися в окопи супротивника, про­рвалися до околиць міста, до 35-ї артбригади, яка займала позицію біля єв­рейського кладовища. Батарея мусила відхо­дити.

Наступ австрійців на правий фланг 50-го полку вдалося відбити вогнем ар­тилерії. Частина вояків розбіглася, частина залягла. Коли прийшло підкріплення, наступ продовжився від ху­тора Гайки західніше Круп­ця, близько трьох баталь­йонів кинулися на лівий фланг 137-го Ніжинського полку біля хутора Гнильче. Російські солдати з 138-го полку, не витримавши натиску, почали відходити на лінію Гнильче – Біла Криниця. Туди були направлені дивізійний і корпусний ре­зерви. Планувалося спинити прорив австрійців. У разі невдачі передбачалося від­ступити до південної околиці Крупця – Немирівки – Гаїв-Лев’ятинських, де були око­пи з дротяними загород­женнями.

Незважаючи на те, що ще один полк (50-й) став відступати, команду­вання не полишало надій на контратаку. Чекали підходу резервних сил, зокрема, Уманського козачого кор­пусу. Тим часом австрійці ак­тивізували свої дії на інших ділянках фронту, особливо західніше висоти 228. А це спонукало командування російських корпусів, що во­ювали на стику, відмовитися від малоперспективного за­думу. Противник уже просувався південніше Крупця, виходив на групу батарей 13-ї артбригади, розташо­ваної без будь-якого при­криття біля фільварку на північ від Радивилова (район теперішного управління район теперішного управління “Радивилівгаз”). Австрійці відкрили сильний вогонь, гармати відповіли, насту­паючі розсіялися в околицях міста. Відступ російських полків продовжувався.

У Радивилів почали просочуватися австро-угорці . Вони протрима­лися тут до літа 1916 року, до відомого Луцького про­риву російської армії, у ре­зультаті якого ті повернули собі контроль і над Дубном, Млиновом, Демидівкою та іншими тутешніми населе­ними пунктами.

Олександр ПАСТУХ,

голова Радивилівської районної ради, колишній директор історичного музею.

 

rss