Главная › Новости

Вчимо дитину бути впевненим у власних силах, поради

Опубликовано: 29.09.2018

Teach every child about food | Jamie Oliver

Тільки батьки можуть, даючи поради і беручи участь у житті своєї дитини, навчити його покладатися виключно на власні сили, справлятися зі складними життєвими обставинами. Адже дуже важливо, щоб людина вміла самостійно приймати рішення, не боявся пробувати нове, контролював своє життя, не звертаючись кожного разу за порадою до інших, не шукаючи чийогось схвалення.

Зеленський, Винник, Тимошенко: #@)₴?$0 з Майклом Щуром #34 with english subs

Прищепити дитині впевненість у власних силах можна лише надавши можливість самому думати, відчувати, діяти. По мірі дорослішання дітей ми повинні покладати на них певні обов’язки.

Багато батьки роблять помилку, коли вважають, що дитина ще не готовий взяти на себе відповідальність і продовжують виконувати за нього що-небудь (наприклад, прибирання в дитячій кімнаті); рухає ними часто підсвідоме бажання, щоб їх чадо якомога довше залишався маленьким і залежало від них. Тим самим вони ризикують зовсім упустити момент, коли дитина, що має відповідні навички, знання, впевненість в собі, здатний самостійно з чимось впоратися, виконати доручення дорослих.

How to find work you love | Scott Dinsmore

Важливо розуміти, що діти здобувають упевненість тільки після припинення надмірної опіки; краще це робити поступово:

— спочатку визначте готовність дитини до самостійності, — потім поступово ослабляйте контроль, дозволяючи робити обдумані вчинки.

Діти періодично демонструють батькам свою «дорослість», а якщо при цьому вони будуть розуміти, що їм у складній ситуації завжди допоможуть, не будуть лаяти за промахи, то й самостійності з їх боку буде більше.

Заохочуємо вміння приймати себе таким, який є

Дитина навчиться довіряти власним можливостям, але після того, як освоїть вміння приймати себе таким, який він є. Приміром, чадо не вміє сміятися над собою; створюйте йому ситуації, в яких без самокритики складно буде обійтися.

Ви можете стати для свого чада прикладом для наслідування, для цього самі час від часу посмеивайтесь над собою, потешайтесь над своїми недоліками, на тлі яких найкращі сторони вашої дитини будуть вигідно виглядати: «Подивися на мої короткі ноги, мене з таким невисоким зростом буває навіть не видно з-за прилавка магазину. З твоїм зростанням можна грати в баскетбол».

Запропонуйте дитині ризикнути, киньте йому виклик зробити те, чого він раніше ніколи не робив; в подібних ситуаціях, коли потрібно побороти власні страхи та лінь, дитина придбає ту бажану впевненість. Приміром, запросіть чадо покататися на роликових ковзанах в парку. Якщо він не має відповідного досвіду, то буде постійно падати, поки не навчиться кататися. Тому необхідно підійти до процесу навчання з гумором і змиритися з думкою, що йому навряд чи вдасться встояти на ногах у процесі придбання свого першого досвіду.

І якщо дитина вміє сміятися над собою, а значить і своїми невдачами, він реально оцінить можливості, візьме себе таким, який є, отримає максимум користі з досвіду, отримає схвалення від друзів та батьків. Якщо ж малюк, розсердившись і засмутившись через свою незручність, незграбність, піде додому, про нього навряд чи складеться позитивне думку, він буде невдахою в колі знайомих і друзів. Саме вміння сміятися над собою може допомогти дитині домогтися поваги і успіху у оточуючих.

Приклад батьків важливий і демонстрації вибудовування відносин:

— з чоловіком/дружиною, — домочадцями, — ровесниками, — з людьми різних соціальних груп.

Дивлячись на вас дитина буде взаємодіяти з людьми аналогічним чином. Коли в родині домінує хтось один з батьків, при цьому він ставить свої почуття і бажання вище за інших, у дитини відкладається у свідомості, що потреби людини домінуючого завжди важливіше, і що люди, з якими він не бажає рахуватися – гідні меншого.

Перед очима дитини повинен бути приклад правильної поведінки в суперечці: як шукати рішення проблеми і відстоювати свою точку зору, але при цьому часом поступатися, охолоджувати запал, вибачатися за нестриманість. Батькам необхідно періодично підкреслювати, що у сім’ї важлива кожна особистість, враховується думка кожного з домочадців; діти повинні мати право голосу у вирішенні сімейних проблем.

Батькам важливо встановити межі дозволеного для своєї дитини, іншими словами їм важливо роз’яснити, в яких областях йому краще прислухатися до дорослих, а може і беззастережно слідувати повчанням, а де він може проявляти ініціативу, діяти, приймати власні рішення.

Як можна частіше надавайте дитині можливість грати самостійно, вирішувати, як проводити вільний час. Якщо він виявить бажання спробувати щось нове, не варто йому поспішати на підмогу, засипати радами, досить підтримати і похвалити за ініціативу. Лише зауваживши, що чадо потрапило у скрутне становище, розгубилося, можна запропонувати свою допомогу.

Метод «проб і помилок» допомагає накопичувати життєвий досвід, отримувати нові знання, робити висновки. З наданням допомоги краще не поспішати, навіть якщо у дитини виникли деякі заминки; можливо, йому потрібен час, щоб у всьому розібратися самостійно. Постійно втручаючись у пізнавальний процес малюка, ви ризикуєте зовсім відбити у нього бажання розвиватися, вдосконалювати навички, приміряти на себе роль дослідника і першовідкривача, у нього буде швидко зникати інтерес до всього. Просто займіть позицію спостерігача.

Практичні рекомендації «Як розвинути в дитини впевненість у собі»

Цікавтеся його думкою, запитуйте ради за деякими, не дуже серйозних питань, що стосуються життя сім’ї: як провести вихідний, які цікаві місця відвідати. Відведіть окреме місце під дитячі «твори мистецтв» (поробки, малюнки), тобто під все те, що він зробив сам і чим пишається. Це може бути окрема полиця, стіна. Навчіть доглядати за домашнім вихованцем, виявляти турботу про молодших братів і сестер, літніх людей. Дозвольте йому вибирати заняття, відповідні віку: прибирати за собою канцелярію після творчих занять, розставляти іграшки, допомагати з прибиранням, витирати пил (нехай у нього з’явиться власна ганчірочка для цих цілей). Дозвольте малюкові самому вибирати одяг для походу в поліклініку або на прогулянку. Спочатку запропонуйте йому вибрати кофточку з декількох варіантів (підготовлених вами заздалегідь), відповідних погоду, ситуації. Затіваючи ремонт в дитячій, поцікавтеся у дитини, які ідеї і рішення в інтер’єрі він хотів би втілити в життя (може від давно мріяв про «смугастих» шпалерах або м’якому килимку біля ліжка); запропонуйте йому самому вирішити, де будуть зберігатися його речі і стояти книжки. Не забувайте хвалити свою дитину, але в міру; пам’ятайте, що надмірна похвала відбиває бажання розвиватися. Ваше бажання похвалити не повинно залежати від того, чи була досягнута поставлена мета (у цьому випадку не буде зайвим оцінити ті зусилля, які дитина доклав). Хваліть за самостійність та ініціативу (сам забрався в кімнаті, помив за собою посуд), якщо він щось зробив до того, як ви йому про це нагадали. Будьте емоційні, щоб дитина могла відчути, що його вчинок був оцінений по достоїнству. Намагайтеся не применшувати гідності, намагання вашого малюка, навіть якщо він вас сильно засмутив, розчарував. На черговий промах, спокійно скажіть: «В цей раз у тебе нічого не вийшло, але давай спробуємо зробити це наступного разу».

Заохочуємо прояв дитячої індивідуальності

Розвивайте здібності своїх дітей. Якщо, наприклад, дочка любить танцювати, то запишіть її в танцювальний гурток, а сина, який з захопленням майструє з конструктора, відправте на заняття з робототехніки. Якщо малюк любить слухати казки або читати книжки, запропонуйте скласти власну історію або влаштуйте змагання по грі в слова.

Важливо якомога раніше розпізнати схильності дитини і підштовхнути його до того, щоб він займався цим частіше. Сучасні реалії такі, що батьки, занурені в повсякденні справи, не помічають, до чого проявляє інтерес їхнє чадо.

Зробіть його діяльність, запропонуйте йому нові захоплення, але дійте ненав’язливо та без принуждени. Для знайомства з новою діяльністю вибирайте відповідний час, коли малюк буде в настрої, його не будуть відволікати сторонні думки.

Ви можете визначити сферу, в якій чадо не демонструє блискучих результатів, і потім направити його увагу на неї, щоб удосконалити здібності. Приміром, друзі дитини всі вміють плавати, а йому непросто освоїти цей навик. Ви можете йому допомогти, підібравши, наприклад, відповідний стиль плавання, який дасться йому легше всього. Категорично налаштований дитина може всіляко ухилятися від будь-якої діяльності, заявляти, що це не для нього; з вашої сторони можуть послідувати ненав’язливі спроби змінити його ставлення.

У цьому питанні важливо не перестаратися, враховуйте інтереси, вікові особливості дитини. Краще відступити, коли помітите, що його те чи інше заняття засмучує, викликає негативні емоції. Приміром, у вашій родині приділяють багато часу спорту, але ваше чадо не може здати нормативи і переживає з цього приводу; перестаньте йому нав’язувати ідею, що потрібні вам тільки відмінні результати. Демонструючи ситуації, коли ви отримуєте задоволення від того чи іншого заняття (наприклад, від відвідування спортзалу, пробіжок вранці), ви тим самим пробуждаете інтерес до нього у своєї дитини.

Якщо малюк в міру ексцентричний, заохочуйте цю особливість, яка вказує на розвинене почуття індивідуальності. Ні в якому разі не можна піддавати дитини, його примхи глузуванням, доречніше буде показувати захоплення неповторністю, тільки так він знайде упевненість в собі.

Заохочуємо прийняття рішень

Щоб дитина приймав рішення і був розсудливим, розповідайте йому про наявні можливості, про те, як правильно оцінювати те, що йому пропонують.

Дитина має право на помилку, він може приймати неправильні рішення, і це піде йому тільки на користь, оскільки в цьому випадку він отримає багато цінних уроків (головне батькам не переборщувати з критикою і всіляко підтримувати дітей). А вираз «Я тобі казала, що ти з цим не впораєшся» — прибережіть для інших людей.

Покладаємо на дитину обов’язки, що відповідають його віку

Дозволяйте дитині час від часу проявляти самостійність, наскільки йому дозволяє вік і рівень розвитку; так він почне більше покладатися на власні рішення і придбає впевненість у собі. Він повинен відчути, що ви йому довіряєте.

Для цього скористайтесь конструктивним підходом: спочатку хваліть, вказуйте на його сильні сторони, на те, в чому він досяг успіху, і тільки потім визначайте проблеми і недоробки, щоб він зміг уникнути їх в наступний раз. Наведемо кілька прикладів подібних обов’язків, які доречно доручити чаду, враховуючи його вікові особливості.

Для малюка

— Дозвольте вибрати книгу, яку ви готові прочитати йому перед сном, а також мультфільм або телепередачу (зі списку схвалених вами) для спільного перегляду. — Надайте йому можливість поїсти без допомоги дорослих (якщо, звичайно, дозволяє ситуація).

Для дошкільника

— Дозволяйте йому іноді запрошувати друзів у гості і вибирати, з ким дружити. — Дозвольте дитині вибрати, куди він хотів би піти: кататися на велосипеді або в басейн. — Попросіть чадо приготувати прості закуски (бутерброди) на сніданок, допомогти накрити стіл або прибрати брудний посуд після сімейної вечері. — Дозволяйте іноді присутні дитині на кухні, коли ви готуєте обід і допомагати вам.

Для школяра

— Питайте всякий раз, коли збираєте шкільний ланч, щоб він хотів включити. — Дозволяйте йому самому збирати портфель (перший час під вашим наглядом). — Просіть іноді піклуватися про домашнього вихованця (годувати, гуляти, прибирати за ним). — Заохочуйте дотримання особистої гігієни. — Просіть допомагати вам в підтримці порядку в будинку. — Давайте йому гроші на «кишенькові» витрати, нехай він сам вирішує, як їх витратити (головне щоб не на щось заборонене: алкоголь, сигарети); навчіть вести облік коштів та заощаджувати.

У висновку наведемо, мабуть, найголовніша порада: щоб виховати впевнену у собі дитину не забувайте говорити йому про свою любов частіше.

автор статті Гуляєва Анастасія Олексіївна — педагог-філолог, журналіст